вівторок, 21 лютого 2017 р.



Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона ха
й буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життя
м
.

                                                   М.Рильський

понеділок, 6 лютого 2017 р.

Євген Маланюк – самобутній митець української діаспори
(120 років від дня народження)


      Ім'я Євгена Маланюка стало широко відомим лише на початку 90-х років минулого століття, через три десятиліття після його смерті. Довгий час творчий доробок цього самобутнього і талановитого поета був під забороною радянської пропаганди, яка причепила йому «ярлик» яскравого представника «українського націоналізму». Насправді ж він лише палко любив свою Батьківщину, за межами якої змушений був прожити більшу частину життя, і «сумно» жартував, що зазнав трьох еміграцій і двох інтернувань. Любов до рідної землі додавала наснаги творити, виливаючи її у динамічних поетичних рядках і публіцистичному слові.
Мій ярий крик, мій біль тужавий,
випалюючи ржу і гріх
Ввійде у складники держави,
Як криця й камінь слів моїх...

Ці рядки стосуються не лише всієї художньої спадщини Є. Маланюка, а й усього неспокійного життя цієї людини. Основні теми творчості – боротьба за національне і соціальне відродження України, за її державність; біль з приводу втрачених політичних здобутків 1917–1920 рр.



вівторок, 8 листопада 2016 р.

2 жовтня 2016 р. виповнюється
110 років від дня народження

Івана Багряного

     Цей талановитий прозаїк, поет, драматург, публіцист, портретист і політичний діяч, котрому довелося пройти через катівні НКВС, зумів не втратити людської гідності і залишитись у пам’яті народу один із провідних патріотів України. Він став найвидатнішою особистістю в Україні та на еміґрації. 
       Іван Багряний-автор світових бестселерів
 «Тигролови» та «Сад Гетсиманський».
Багряний мріяв, що “ настане епоха всесвітньої справедливості, що зійшла, як сонячний ранок, після жаскої, макабричної ночі минулого. Епоха шанування людської гідності і людського права – дихати, жити, думати і одверто говорити... Епоха культу матері і дитяти... Епоха торжества людського щирого серця, вільного, не зтероризованого, не зганьбленого, не підгорненого  ні під чий  брудний чобіт... ”